Душа твоя так близько коло мене,
ЇЇ я відчуваю кожен раз...
Чому так рано ти пішов від мене ?
Чому так рано твій спинився час ?
Чому не допоміг дітей підняти,
У люди вивести і внука дочекать ?
Ми так садок хотіли коло хати...
Та хто тепер це має доглядать ?
Ми так хотіли двоє - бути разом
На святі - випуску у нашої доньки...
Вже скільки часу... В вічності літають
Всі мрії, всі твої думки...
Тобі дарую я молитву й квіти,
І добру вічну пам"ять у серцях...
Тебе продовження - це наші діти
І слід цей вартий ласки у світах...
Не покидай мене, мій добрий друже,
Ти при душі моїй, як Ангел будь...
Тебе мені не вистачає дуже...
Ніякі виміри любові не зітруть !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663652
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова