Полинове поле полили дощі,
І сонце вечірнє за обрій скотилось.
Рожеві жоржини росли як кущі,
І білі ромашки до маків тулились
Падало сонце все далі за край.
Морок обкутав собою півсвіту.
Де квіти цвіли і шумів водограй,
Ніч не зоставила свіжого цвіту.
Ринули різко разючі дощі -
Полинове поле стогнало.
Пахучі попадали квіти-кущі.
Гроза громовиці до них посилала.
Та сонце на ранок знову зійшло
І променем світлим осяяло поле.
Полинове поле по тім зацвіло.
Жоржини рожеві сходили довкола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663713
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.05.2016
автор: Андрій Гуцько