Дихає дерево – трепетна таїна
Вмилося тіло миром і медом
Руки бубнявіють липовим маєм*
Древо до древа…
Коси у корені…
Благословляє вечір і вітер
Руки впокорені, очі впокорені
липовим цвітом
Липовим літом...
Чути як всотує голод і солод
Волога земля під тілом вологим
Видіти небо навпроти…Нагода
поговорити із Богом
Понад деревами,
поміж обіймами
літнього вечора й дикого маю
Дихаєш вільно.
Боже, як вільно…
Таїна…
Май( замаїти) - зелень, квіти, гілля липи, якимим заквітчують оселі на Зелені свята.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663770
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2016
автор: Оля Бреславська