Про біль, сльози і розпач
(Він..)
Я довго шукав виправдання своєму вчинку. Не знайшов його ні в збитих кулаках, ні в випитому алкоголі , ні в викурених сигаретах. Я казав , що вірю в кохання , що чекаю його. Коли воно прийшло я своїми ж руками його задушив. Немає мені виправдання , нема мені прощення , я знаю. Не можу пояснити абсолютно нічого , не можу підібрати жодного слова. Я знищив все, що було мені дорого.
Коли схаменувся, то вирішив все виправити , адже немає помилок , які не можна замалювати коректором. Та виявилося, що мій вчинок спалив весь папір і просто немає на чому коректорувати. Немає й на чому писати нову історію. В той вечір я думав, що покінчу із Ритою , а насправді я покінчив із собою. Більше не можу нічого сказати. Я розбитий і поломаний , мене ніхто не врятує.
Ми читали книжку, про кохання. Дівчина попала у рабство , а бідний хлопець зібрав усі свої гроші, заліз у борги, продав усе , що мав , але все таки викупив її. В той день , вона сказала , що він завоював її серце , що вона його навічно. А він не здався, він продовжував завойовувати її серце щодня , хоча воно і так було його. Цей бідний хлопець зробив все для коханої , для її щастя. Я завжди хотів бути таким самим ,як Рік , Риту уявляв у ролі Арін. Казав , що ця історія про нас , що наше кохання таке ж саме. Рита сміялася, думала , що я жартую . А я й справді вірив у це. Тепер дивлюся у дзеркалі днів на себе і розумію , що я не Рік. Я просто нікчема. Дурень. Блазень. Рита і справді схожа з Арін , така ж світла , щира , кохана.
Тепер зі смутком розумію , що ця історія і справді про Маргариту, просто вона ще не знайшла свого Ріка. Обов*язково знайде, він буде кохати її ,віддасть їй усе. В той час коли я усе в неї забрав. Зі сльозами на очах розумію , що ця історія точно не про нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2016
автор: ВікаВишнюк