Не спалось матері.
Пахтів бузок.
За хвіртку вийшла виглядати дочок
А небо!..
Ніби в крапочку платок!..
І місяць!..
Наче зігнутий листочок!
Не чути музики...
А їх нема...
То де ж?
Чи мислимо ходити поки?!
А небо! -
Незбагненний рій комах.
І місяць...
Як вареник гостробокий!..
Підстоюють?..
Ще ж надто молоді!
Ще не пора обом шукати пари!
А небо!..
Зовсім юне! Як тоді...
Невже давно?
І місяць не постарів!..
Чи прикипіли очі до зірок?
Авжеж!
Ось погляд теж у них запасся...
А місяць виставив сріблястий рот.
Стуливши губи, хитро посміхався.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2016
автор: Ніна Багата