Ти знаєш, я люблю цей світ,
Але болить, щемить місцями.
То серце йде на різкий зліт,
То покривається рубцями.
І щось болить. Не зна, де саме.
Й ознак життя не подає.
Й недовгий сон бере своє.
Я падаю вкотре без тями.
Не так болить, як просто ниє.
Холодний вітер сушить сльози.
В майбутньому – страшні неврози,
А зараз біль лиш рани миє.
Болить і ніби хоче смерті,
А ніби й каже: «Гей! Мужайся!
Хай ноги вже до крові стерті.
Кричи. Скавчи. Та не здавайся!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663829
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.05.2016
автор: kutorlanova