Надії й сподівання віртуальні
Кружляє без вогню емоцій дим
Журба і безнадія – натуральні
Близьке стає віддаленим, чужим
Клубляться хмари стьмареного смутку
В депресії згасають почуття
Зникає настрій неймовірно хутко
Втрачає сенс сам Божий дар – життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663932
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.05.2016
автор: Анатолій Іванович Середа