Цю історію переповів мені знайомий. Подія відбулася після Різдва Хрестового п'ятнадцять років тому у селищі, де я жила раніше.
Пізно ввечері чоловік повертався від свого товариша. Раптом із-за повороту йому назустіч - батюшка. Селище - велике село, тут майже усі одне-одного знають. Першим привітався пан Отець: "Ісус рождається!". Оскільки чоловік у храмі бував, як у відомому анекдоті "коли не прийду до церкви, все паски святять!", то й не одразу зметикував, що слід відповісти "Славімо Його!". Натомість випалив: "Воістину воскрес!". Батюшка у відповідь доброзичливо посміхнувся, а чоловік одразу зрозумів - видав дурницю. Проте, як кажуть у народі "слово - не горобець, вилетіло - не впіймаєш!". Дорогою додому сміявся самому собі, прокручуючи події несподіваної зустрічі.
2.05.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2016
автор: Світлана Крижановська