Я тихо спалю ніч своїм риданням,
І тихо притулюсь трояндою до щік,
Так тихо замилуюсь сходом сонця,
І заберу любов свою на вік.
Ти прожени мене від себе,
Та не клянись у вічності думок,
Лише залиш мені страждання,
Залиш оцей гіркий ковток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66405
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2008
автор: душа