Минає час, і повз проходять люди.
Яскраве сонце змінює холодна ніч.
Так було завжди і завжди так буде,
Життя - дуже складна, але рутинна річ.
Ми звикнемо до всього, я це знаю:
До теплої зими й морозів навесні.
Та спогади, вони ж бо не минають.
Забути можна їх, мабуть, лиш уві сні.
А час іде, і ми проходим слідом,
Ми вже не ті, і ми уже не "ми".
Тепер найліпші ліки, стали – ядом.
Я - вже не я, і ти – уже не ти.
05.05.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2016
автор: Інна Куліш