[img]https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRPBwbs2HBUitVeiuFK0M0J6ZPhvOF_TBmsDf0H5T45lJSbb1iQww[/img]
Поглянь, коханий на верби розлогії,
Там, де з тобою стрічались колись.
Там, де нас доля звела, приголубила,
Вперше тоді ми ось тут обнялись.
Сяяли очі коханням і зорями,
Ніби для нас зупинилася мить.
А навкруги весна гралася барвами
Тихо шептала як треба любить.
Вітер зривав пелюстки сніжно-білії.
Ними волосся моє прикрашав.
Зорі зливались в поцілунках із небом.
Поки у хмарах десь місяць блукав.
Цвіт так дурманив і п"янив до знемоги
Стриматись просто не бУло снаги...
Розквітла квіткою тобі весняною
Доторк пелюсток...Ятрив спрагу жаги.
[img]https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSbNf-Y4kA8itzY5zzu6PM1UgKib_v5Xa5tSty_fG4zuWjp77xx[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2016
автор: Ніна-Марія