Ніченька виспалась у високості,
Трави в росі зацвіли,
Радо іде до нас сонечко в гості,
Пісню птахи завели.
Ледь голубою і трішки кривою
Стрічкою річка лягла,
Йде понад лісом і лугом з травою
Ранок, спішить до села.
Вийду у берег – вода не хлюпоче –
Дише, неначе димить,
Вкрилася сірим, ледь видимим клоччям.
То – неповторна є мить!
26.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664250
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.05.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)