Під зорями….

Твій  погляд  в  даль.
Тепло  долоні  на  оголенім  плечі
І  в  тім"я  подих  ніжно-невагомий.
В  очах  -  печаль...
Над  ними  -  зорі  -  незворушні  глядачі
Двох  танцю  мрій.  Притихлий  місяць  повний.

Цілунок-смак
Терпкої  вишні  у  медовому  соку.
Зігріте  пізнє  вечора  тремтіння
Солодким  "так..."
Розлука  -  тінню  у  палітру  снів  легку,
А  понад  тим  -  байдуже  зір  мигтіння.

Обійми  трав.
Перлинно-росяна  доріжка  -  провідник
Для  спраглиг  вуст.  Ключем  до  світу  -  дотик.
Мене  карав
Допоки  голод  твій  пекучий  не  затих
Й  зникав...  Лиш  зорі  дивувались:  "Хто  ти?"

Мовчала  я.
Їм  не  збагнути  холоду  світань  -  нічні
І...  вічні.  Один  в  чеканні  мій  рятунок!
Бо  ж,  як  твоя  -  
страхи  усі  стають  безглузді  і  смішні....
Ти  -  біль.  Межа...  Мій  життєдайний  трунок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664324
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.05.2016
автор: Мар’я Гафінець