Сумно стало, вечір упав,
Що я забув – того і не знав.
Затишшя вечірнє, гомін людей.
Забути усіх. Присутність смертей.
Спокій на серці, тривога в думках,
Не знаю, на жаль, що у тих снах.
Темно надворі, вечірні вогні
Спокій пробуджують завжди в мені.
Пісню веселу, не про кохання
Зміню на тихе, щире зітхання.
Серце ще б’ється стукотом плавним,
Більше не треба мене спонукати.
Спокій на серці, спокій в думках –
Вам це не знати навіть у снах.
Тиша блаженна, погляд ласкавий,
Умиротворене дихання плавне.
Вам не узнати, цього не пізнати –
Жити в свободі, не існувати.
Ви все живете у стереотипах,
Я ж уже вільний. Ця тема закрита.
Вінниця 29,03,10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664453
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2016
автор: Казимир Хрусталь