У ньому стiльки доброi любовi
До Батькiвщини, до життя i до людей!
I вiн завжди, мов Прометей , готовий
Пiдтримать вогник у серцях дiтей .
Спинятися -для нього це незвично,
Бо боротьба -є сенс його життя.
I з-пiд пера такi хорошi вiршi
Дарує нам до самозабуття!
Розкаже всiм ,бо сам це добре знає ,
Про що шепочуть зорi навеснi ,
Про що спiває соловейко в гаi ,
Якi волошка бачить дивнi сни ...
До нього тягнуться дорослi й дiти ,
Бо щиро дiлиться теплом своiм.
Ви знаєте, у ньому стiльки свiтла,
Що добре кожному, хто поруч разом з ним .
09.10.2014 р.
Шановному, дорогому Миколi Васильовичу Олексiєнко,поету, журналiсту, вчителю ,другу..просто хорошiй людинi-щиро вiд автора . Залишайтесь завжди таким, яким ми Вас бачимо: енергiйним,добрим,щироi душi людиною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664480
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)