Якщо я сьогодні піду із життя,
Можливо, хтось тихо заплаче.
Дерева і сонце підуть в небуття
І ти, мій красивий юначе...
Усе відгуде, відболить, відійде.
Поглине мене порожнеча.
Я стану ніхто і ніщо, і ніде.
Від себе самої ця втеча
Врятує, ймовірно… А, може, і ні.
Чи є там хвилина спокою?
Чи буду й надалі у світлі чи тьмі
Боротись сама із собою?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664481
Рубрика:
дата надходження 07.05.2016
автор: Квiтка