**
Серед дерев щасливий день
Небесний сміх, гуляють діти
Лунає відгомін пісень
Яскраві посмішки мов квіти...
Та це було, було колись
Ходили люди, а не звірі
Стежки вузькі до лап зрослись
Звиваються як сірі змії
Будинки мертві, двері збиті
А замість вікон чорний дим
Як черепа травою вкриті
І тротуари рве полин
Нема з ким радість пригорнуть
Нема з кім горем поділитись
Минулих снів не повернуть
І мріям новим не з’явитись
Звіриний рай, буяє ліс
Природа виразку затягне
І звідкись дзвін повзе мов віз
І десь за хащами заклякне …
Веселе сонце, височінь
Серед дерев блукають тіні
І ллється, ллється зверху синь
На землю в траурі полині. 260416
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664596
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.05.2016
автор: nтравень