Невисказанність слів, що обпікають душу.
І вайлуватість мрій, коли далеко ти....
Я виправдання все іще шукати мушу
За те, що світ сплела для тебе у вузли.
За те, що якір дій моїх зв"язав порив твій
Здолати п"ять стихій!... Скорив мене одну...
Ти відчайдушно рвав із рук моїх розгін свій,
Лиш мимохідь торкнув тривожну глибину.
Та подиху було достатньо, щоб збудити
Колисану мене... Скоріш уже збирай
все, що в мовчання більш тобі не умістити!
Бо я тепер лише.. частинка. Поглинай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2016
автор: Мар’я Гафінець