МАМА... Це величезне щастя бути мамою... Щастя, яке зіткане з любові та смутку, очікування та радості, болі та хвилювання, довготерпіння та мудрості, недоспаних ночей та сонячних світанків... Я безмежно вдячна Богові, що подарував мені коханого чоловіка, сім'ю та моїх чудових дітей і внуків!!! Вони всі особливі, неповторні, найкращі!!! Я люблю їх усіх, черпаючи з Божої Любові!!!
Коли я була ще маленькою дівчинкою (десь років 5), наснився мені дивний сон, що ніби опускається стеля, і на дитячому ліжечку, яке схоже на моє, сидять ляльки (їх багато!) і розмовляють, ніби живі... Потім стеля знов піднялася і все зникло. Я кілька днів умовляла маму, що треба полізти на горище, бо там живуть живі ляльки! Потім вона нарешті зрозуміла, що це мені приснилось в сні, і пояснила дуже просто: "На горищі живих ляльок немає... Але коли ти виростеш, у тебе буде багато діток!"
Діти
Кладу дітей, як пташенят своїх
При алтарях, при жертівниках Божих.
В них щастя й радість, мить земних утіх,
Турботи й смуток, біль ночей тривожних.
Я вдячна, Боже, за Твої дари.
Це нагорода і благословіння.
Для них велику милість сотвори,
Щоб відкривалось джерело спасіння,
Щоб діти, ніби стріли в колчані,
Заточені та навчені Тобою,
Могли сказати беззаконню: «Ні!»
І вибирали лиш Батьківську Волю!
Господь, Ти їх любов’ю пригорни!
Моя любов — земна,недосконала...
В Свою небесну святість зодягни,
Щоб діти Батька щиро шанували!!!
Ластів’ята
Повилітали із гніздечка ластів’ята...
Належать Небу і належать Богу.
Ти научи їх, Господи, літати
І забери із серця всю тривогу.
Вони Твої! І на орлиних крилах
Ти їх несеш крізь шторми й буревії.
Нехай в серцях пульсує віри сила,
Хай душі укріпляються в надії!
Земному притяжінню непідвладні
Через пізнання Божої Любові,
Вони Твої — у мирі та у правді,
Укріплені у Дусі та у Слові!
Мамина молитва
Перед Богом мама на колінах,
Щирим серцем молиться вона
І горить незмінна і нетлінна
Віра — непідкупна і міцна!
Ця молитва небо відкриває,
Ця молитва рветься в Небеса,
Бо любов Господня в ній палає!
І слова, як вранішня роса:
Кожна крапля має силу Божу
Для нужденних, хворих і німих…
За дітей незрячих і безсилих —
Молиться не тільки за своїх!
За дітей, щоб вирвати із аду,
Усім серцем молиться вона.
В цій молитві сила зорепаду
І морської хвилі глибина…
Перед Богом на колінах мати,
А насправді — воїн на коні!
Дай бажання поряд з нею стати
І молитись, Боже, і мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664719
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.05.2016
автор: Галина Левицька