ти пішла як загасла цигарка
як посипались долу іскри
твої руки були мов крила
у ліхтаревім відблиску
ти не глянула й не обернулась
непохитна хода віддалялась
і ридати не сміла всміхалась
в місячнім відблиску
ти не вірила слову лиш ділу
і погаслі зіниці в печалі
тремтливим струмом по тілу
іскри відблискали
рівним кроком по тротуару
уперед лиш ні кроку вбік
ти тепер засторога трауру
відблиснула на мій вік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2016
автор: Андрій Толіч