Люди цілуються у автобусах, на зупинках,
В кафе, ресторанах, метро і на станціях.
В кіно, на весіллі і на поминках....
І про тих, хто їм заздрить, не переймаються.
Вслід їм кидають їдкі, провокуючі,
Злісні, нервові і, часом, огидні фрази.
Та чи мають вагу всі зайві існуючі?
Чи несуть якийсь сенс їх дитячі образи?
Мова їх чиста, зваблива й ласкава,
Це мова цілунків, тяжіння, любові.
Один з одним вони пекельно і солодкаво,
Нестримно, іноді з присмаком крові.
___
Ніби на їхніх пекучих, тремтячих губах
Тримається все, що знаходиться там, над головою.
Він також цілується пристрастно й у всіх на очах.
Шкода, що зараз вже не зі мною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2016
автор: Торговка спогадами