Не відсипались ми в теплі
Коли творилася історія.
Під помаранчеві вогні
Стояли стільки днів нескорені.
Стояли твердо, без вагань
Добром і правдою освячені.
Господь прослав над нами длань
І сталось диво ще небачене.
Нежданно натовп згуртувавсь
В єдину націю розковану,
Ланцюг наруги обірвавсь,
З колін піднявсь народ згорьований.
Наш стяг свободи і добра
Ми підняли над Батьківщиною.
Хоч юні ми, та все ж пора
Стать від непотрібу плотиною.
На Чигиринському плацу
Так само в крицю злились прадіди,
Ми на Майдані їх мету
Здобули і повік не зрадимо.
Знов через полум'я і дим
Встають і юні і нескорені.
І їхнім подвигом святим
Зросились цілі наші зоряні.
Хай наші правнуки в віках
Теж пам”ятають нас несхилених.
За України вільний шлях,
За майбуття ясне, розкрилене.
2004 - 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664840
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.05.2016
автор: Юрій Прозрівший