Тисячі барвистих афіш.
Така беззмістовна реклама.
Чіпляється за кожну із ніш.
Від екватора й до вігвама.
Ми всі, роззявляючи рота,
Приймаєм за правду слова.
Насправді ж ми просто голота,
Що вірить ще в божества.
Ми припинили думать.
Керує всім шаблон.
Ми вже не здатні стримать
Бажань. Потрапили в полон.
Ми розучились мислить.
Для нас це мов закон.
І більше нас не палить
життя. Бідненький лексикон.
Ми пропустили шанс свій.
Його не повернеш.
Ми вже програли бій.
Та ти не осягнеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664893
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.05.2016
автор: Чудна Пташина