[i](Трагедії Другої світової війни присвячується)
[/i]
Вони чуму коричневу здолали,
Одну на всіх здобули перемогу…
Політики війну цю розв’язали,
Штовхнули людство на слизьку дорогу.
Вожді лукаві тішили гординю,
Свої народи в гріх тяжкий ввели.
Ділили землю скибками, як диню,
Життів людських вони не берегли.
За сфери впливу гинули солдати,
Втрачали матері дітей своїх.
Вдалось не всі могили відшукати,
Багато безіменних серед них.
Вони хотіли жити і любити,
Дружини й наречені їх чекали.
Ціну велику довелось платити –
Мільйони сліз на грішну землю впали.
Фашизм вони в Європі зруйнували,
Червоне рабство натомість несли.
Солдати це прості тоді не знали –
Та добре знали ті, що їх вели.
Кар’єру на крові собі зробили
Ті лицеміри, що були при владі.
Так пафосно з трибуни говорили
І першими в рядах йшли на параді.
В романтику перетворили цю трагедію,
В піснях і фільмах – героїзм і слава.
Не розкривали правду всю мас-медіа,
Гріхи ховала влада та лукава…
Урок забули переможців внуки,
Війну поміж собою розв’язали.
Їх просять протягнути миру руки
Нащадки тих, хто цю війну програли…
© S.Nemo
09.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664921
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.05.2016
автор: Finist