Невже рішуче вимовив "прощай"?
Давай, завтра зі світанком приїжджай!
А може, все ж таки, зайдеш на чай?
Злітай, рушай, кохай мене!.. Прощай...
В очах моїх сум і трошки відчай,
Ти ж мій ріднесенький і любий звичай.
Вже відлітаєш? I нехай. Але
Таємно десь всерединці кохай.
А пам'ятаєш мрії про небокрай?
Як прийде сонце, мріями колихай,
Та все ж здоровий глузд не забирай.
Мiй милий, ти серденька мого шахрай.
Ти в стані побудувати наш рай!
Що ж, йдеш? Не вмру. Хоча... Прощавай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2016
автор: JUST_Lady