Цей світ, в якому граєм ролі,
І на лице щодень натягуємо маски.
Віддаємо життя в руки долі,
Просуваючись в черзі до казки.
Свої провини звалюєм на інших,
Бо винні всі, не винний тільки Я.
І за традицією, вимагаєм більше
На цій планеті, з назвою Земля.
Своє життя ми лицемірно проживаєм.
Весь час турбуємося:"Як же нас сприймуть?"
Цим самим, душу ми вбиваєм.
Та люди віри в це, чомусь, не ймуть.
Ми кожен день проводимо в театрі
Або у цирку. В кожного свій шлях.
Твоя душа- такі цікаві нетрі.
Та ти не знаєш. Це твій найбільший страх.
Ми не змогли б залишитись одними
Хоча б на день або на вихідні.
Самі собі здаємось ми нудними,
Тому ці дні для нас такі трудні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665047
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.05.2016
автор: Чудна Пташина