Вглядаючись у порожнечу,
Я забуду своє ім'я.
Пам'ятатиму ворожнечу,
Це ж бо моя незмінна сім'я.
Розглядаючи варіанти,
Я не виберу кращий зі всіх.
В цьому світі ми всі квартиранти,
Несучи непробачений гріх.
Усвідомивши зміст ситуацій,
Методично зриваєм шапки.
Серед тисячі ілюстрацій
Без розбору ми ставим крапки.
Зрозумівши й знайшовши мету,
Ми вирішуєм не боротись.
Оболонку життєву пусту
Бережемо, боявшись вколотись.
Осягнувши порядок речей,
Ми заглянемо у порожнечу.
Навіть не відірвавши очей,
Ми затіємо власную втечу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665131
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.05.2016
автор: Чудна Пташина