**
Тут співають грайливо птахи
В божевільному раю – й щасливі
І мурахи – сліпі пастухи
Заганяють думки полохливі
Спить густий в гору здиблений сад
Що хрестами вростає у хмари
А в землі, в глибині шовкопряд
Пріють вишні і квіти-примари
Мідь з наривів сочиться руда
Наче сік чистотілу із рани
По кротовинам духів хода
Души мертвих шукають нірвани
В кладовища стікають міста
І терени змінились місцями
Тліє зірка над світом пуста
Чи то день проростає рубцями?
І співають грайливі пташки
Із-за обрію промінь загляне
Квітники у сльозах чи в росі
Тільки серце живе і зів'яне
Ми зі смутком ідемо до них
Де надгробки стирчать мов коріння
Де з обіймів нестримних земних
Вже чекають на нас покоління
В задзеркаллі безсмертне життя
Споконвічне, безмежне, безкрає
В ньому з Богом довічне злиття
Чи із тугою жде там вінчання?
Хай співають грайливі птахи
В божевільному раю – й щасливі
І мурахи – сліпі пастухи
Стережуть квітники сиротливі
Накрапає небесна вода
Чи сльозами беріз ллється з рани?
Між надгробків повільна хода
То живі тут шукають нірвани… 080516
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665171
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.05.2016
автор: nтравень