Люблю з тобою на горо́д ходить,
Там жайвір в небі синьому співає.
Зелений гай там принадно шумить,
І свіжий вітер лиця обдуває.
Квасолю, кукурудзу, огірки
З великим задоволенням сапаєм,
А моркву, помідори й буряки
В рядочках скрупульозно розбираєм.
Сідаєм потім поряд на межу,
П’єм воду і тихенько розмовляєм.
Хвилинами я цими дорожу,
Бо щастя більшого, ніж це, не знаю.
Он там в гаю зозуленька кує
Так довго, що я збився рахувати.
Невже нам доля стільки літ дає,
І стільки ж на городі ще бувати?
І ні на які пляжі золоті
Ми свій горо́д в селі не проміняєм,
Бо тут ми бачимо красу землі,
І тут по справжньому відпочиваєм
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2016
автор: Володимир Бабієнко