В кущах бузку прижився соловейко,
В час сутінок розпочинається концерт.
Він арію співа, аж, серце тенька,
Бо справжній майстер й почуттів людських експерт.
Звучать веселі і дзвінкі рулади,
А потім змінюються сміхом і плачем.
І слухають їх заворожено левади,
І повний місяць ходить манівцем.
То затихає тьохкання, то знову
Рве тишу навпіл, розлива безмежний щем.
Я відчуваю гаму незнайому
Незвичних почуттів, що пахнуть чебрецем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2016
автор: Радченко