Соловейко

В  кущах  бузку  прижився  соловейко,
В  час  сутінок  розпочинається  концерт.
Він  арію  співа,  аж,  серце  тенька,
Бо  справжній  майстер  й  почуттів  людських  експерт.


Звучать  веселі  і  дзвінкі  рулади,
А  потім  змінюються  сміхом  і  плачем.
І  слухають  їх  заворожено  левади,
І  повний  місяць  ходить  манівцем.


То  затихає  тьохкання,  то  знову
Рве  тишу  навпіл,  розлива  безмежний  щем.
Я  відчуваю  гаму  незнайому
Незвичних  почуттів,  що  пахнуть  чебрецем.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2016
автор: Радченко