17-10-2010
Домінік автор
Євген Онєгін(Джек Оніл)
Джук Оніл с.п.и.т.ь
Він обложений ворогами ,він пошкоджений,він хворіє...
Він с.п.и.т.ом захворів ,він спав ,а щас проснувся .
Весь проснувся і в ковдру загорнувся ...
Як метелик після заметілі він вижив ;він дрижить.
Він життям своїм не дорожить,
Все,що було в нього,у нього вже було.
СНІД не така уже страшна х'war'оба ,
Коли спать усе життя - хворь величезна .
І С.Н.О.М. хворіють здорові дураки ,
У сні вони бачать те,що так їм варто мріять у житті,
Але життя не дасть їм ,а дасть їм лише кулаки .
І нині -нині лише нюні
І дурні перед життєвими складнощами такі манюні...
17-10-2010
06-11-2010
ДЖЕК ОНІЛ
Домінік автар
Вона хотіла купити ліфчик ,
Їй сумно було...іти одній ,
Я пішов з нею в універ...
Ось так із скуккуки стають друзями ...
ДА ЧОГО вЖе ТАМ із СКУКИ і СЕКС БуВАє!!!...
Євген Онєгін
подражаніє на нього...(30/10/2010)
30.10.2010
ДЖЕК ОНіЛ
перша глава
тринадцятевіршшя друге
=========================
епіграф ,,усі люди брешуть,,
Хауз
============2============
Джек Оніл ,як Хауз ,читав коран,як коралі,
І біблію-бублію для дітей,
Хотів знати нестиковки цих звірів в ній ,
Котрі хочуть бути схожі на людей;
Він сумував . Він був обізнаний в бутті,
Але він не знав ,як всі нещасні у житті.
Всі люди - це Хаузи або Храми
Люди-храми брешуть ,що вони духовні,( і що їм не треба шоколаду)
Люди -Хаузи завжди праві,але лиш іноді не праві.
Діти-теж ідійоти,але не такі ,як дорослі ідійоти(дорослі ідійотяться швидше і не хочуть шукати ані правду ,ані щастя швидше)
Я пишу книгу ,щоби припинити спілкуватися з людьми,
Я хочу бути-жити і знати,як усі люди,
Що є хтось схожий десь на мене.
Він,Джек Оніл ,сумував.
і все життя ледь не проспав ...
ДЖЕК ОНіЛ
перша глава
тринадцятевіршшя третє
пісня
как же скучно скучно скучно кучно....30.10.2010
про ангелів
cтих третій ,
котрий любить Бог
==============
Джек Оніл вірив в ангелів крилатих
Вони спускаються з неба у виді голограмм цвітастих
Марія,Єшуа -вони люди з незвичайними можливостями ,тому що люблять)
Воюючі поміж собою-з другими ангелами,(життя - не без перепон)
Ідущії одне на одного війною(*Бог проти Зевса і т.д.)
Або він все же Старгейт(*саргейт,срангейт) дарма перезирив -передивився?!.
Зошит смерті є ,його ССт'war'юють знову
Людські думки . Але більше мене приколює,приваблює
Зошит життя . Його ст'war'юють півички і співці,
Коли програмують себе на кращії стихи .
Де же жив і був Джек Оніл?
На півночі він був в Америці або РоССії...
Він руським американцем був
А уркаїнський американець у нього в друзях був
===============================
Як важливо не забувати ,що ангели - не боги,(*і боги- не ангели)
А люди,вони люди . Як люди вони можуть помилятись .
Я - провідник чиєїсь волі,
Але хочу провести свою -
Хочу бути щасливим - творю дурниці
в квесті щастя
(* Про козацтво -)НЕ можна повернутися в минуле...
Хоча і можна...це нас дурачить одиночество,
Але це козацтво усіляке виглядає як дурачество.
Джек Оніл ,він був грубіян
Або у нього був норов таковий
Хамив ,хоча був розумний...
...Спочинку він не мав від розуму свого,
...А розум лише дров кидав в камін нещасть .
наступне про ангелів
=============
==============
30/10/20/10
четвертий стих
епіграф ...Стасик - собака ведмеделов ,
але поки що він мухолов...
===================
===============4==============
Я на своїй хвилі ,як серфер на серфері,
Не зачіпай мене , на своїй хвилі я.
Джек Оніл був каратист ,але не полюбляв дратися.
Собаки гавкають в далечині
Ти чуєш тільки звуки .
Джек Оніл відчував хвилю.
Джек Оніл був у натовпу посеред (*репьорів) людей він був
Але самотній все одно він був
У нього було багато втрат своїх звірів,
Тварин ,але та ,хто усім миліша
Уже її нема у нього.
Люди могли бути богами або святими,
По вріменам богами,по іншим вріменам -святими
Якби не розтрачували (не просирали)енергію на всі чотири стіни свої,
=============
=============
На всі чотирі сторони.
ВСе із-за того ,що люди не хочуть йти до цілі,
Задкуючи туди-назад,і вперед і взад,
А іноді по більшій часті в зад
///...
===========================
==================5=============
А першою дівчиною Джека Оніла, сумуючого ,
У нього була і роспласталася Весна ,п'ючи чаю ,
Свої холми роскинув на постелі
Своє волосся розпустив ,як ліси Полісся,
Але він покинув її усе одно
ВОна йому була не пара.
Сумно мати ту дівчину,
Не маючи її усю і її душу біля сєбя,
Ту,що уходить ,коли приходить осінняя пора.
Енергія іде спокійно по тілу
Збалансовано і рівномірно,і котиться ,як грудка снігу.
А!потім вона сміється!
Як же вона сміється
Надриваючи животи !І розпинаючи роти на два
================
післямова ===
відстріл поетів заборонений =не сезон,пііти - із останніх...динозаврів
Батько і син
- Ти вважаєш кості динозаврів це не підробка?
- Динозаври це начальники ,що колупають нам мізки на роботі ,ото вони і є динозаври!
==============
опубліковагно в блогик 05.11.2010
Домінік
автар
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2016
автор: dominic