У дзеркалі не моє відображення.
У ньому, ніби хтось живе.
Він тихо викрадає мої враження,
Міняючи на щось зовсім нове.
У дзеркалі не бачу зображення.
Бачу я лиш прозорість скла.
Та я нітрохи не ображена
І зовсім не тримаю зла.
У дзеркалі не видно того полум'я,
Що бачу я, як закриваю очі.
Я не чекатиму теплого полудня
Й не сидітиму до темної ночі.
У дзеркалі не розглядіть емоцій,
Що у моїй ховаються душі.
Моє лице- це не одна з проекцій
І душа то пусті аркуші.
У дзеркалі моєму немає життя.
Немає людей. Нема квітів.
Бо дзеркало- то моє укриття
Від усього в байдужому світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665392
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.05.2016
автор: Чудна Пташина