Сонце стомилось.Спинилось
На вершині гори.
Вниз із теплом подивилось...
Останній промінь...Лови!
Тай покотилось поволі
У свої сонячні сни.
Золоті переливи ,кволі,
Тихо в полях лягли.
Хмуриться небо хмарами,
Мабуть,вночі дощ пройде...
Зорі у вікна–парами...
Барвінок ось-ось розцвіте...
І навіть боюся зітхати,
Щоб не прогавити мить...
Сонця не буду чекати,–
Воно у серденьку горить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665551
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2016
автор: Дарія Типчук