Борис Пастернак «Гамлет»
(переклад Володимира Туленка)
Гомін стих. Я вийшов на підмостки.
До одвірка притулив щоку,
Я ловлю далекі відголоски,
Ті, що трапились у мене на віку.
Цілить в мене знову морок ночі
З тисячі біноклів на вісі.
Й залишилось тільки, Авва Oтче,
Чашу цю повз мене пронеси.
Я люблю оцей твій впертий задум,
Й далі грати згоден свою роль.
Але зараз йде вже інша драма,
На цей раз звільнитися дозволь.
Розпорядок дій ведеться чесно,
Й до кінця ми змушені всі йти.
Я один, все тоне в фарисействі…
Жити – то не поле перейти!
*****
«Гамлет» Борис Пастернак
[youtube]https://youtu.be/1TmffMY4vR4[/youtube]
Гул затих. Я вышел на подмостки.
Прислонясь к дверному косяку,
Я ловлю в далеком отголоске,
Что случится на моем веку.
На меня наставлен сумрак ночи
Тысячью биноклей на оси.
Если только можно, Aвва Oтче,
Чашу эту мимо пронеси.
Я люблю твой замысел упрямый
И играть согласен эту роль.
Но сейчас идет другая драма,
И на этот раз меня уволь.
Но продуман распорядок действий,
И неотвратим конец пути.
Я один, все тонет в фарисействе.
Жизнь прожить — не поле перейти.
[youtube]https://youtu.be/8RjD7SwvfZQ[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665610
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 13.05.2016
автор: Володимир Туленко