[i][i][/i]Лідії Булдиженко,
охтирчанці, солістці ансамблю «Ягорі»[/i]
У піні рожевих мережив
Вона мов летіла кудись,
Мене приголомшив, збентежив
Прекрасних очей її блиск.
Із древності, з середньовіччя.
На сцену зійшла. Відтоді
Живе в мені миле обличчя,
Суцвіття тривог і надій.
Я в храм забрела, як примара.
О диво! Це знову вона:
Із фресок сміялась апсара
Граційна й на диво земна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2016
автор: Галина Будянська