Не скільки світу,що у вікні,його стільки,
скільки у вашій душі...
**********
Ми так собі,люди,а все інше...велич...
**********
Правда завжди є частинкою брехні,бо за нею
таки хтось полює...
***********
З щирістю доторкнись до своїх витоків і мудрість
випливе в океанах...
***********
Любіть світ не менше свого дитя і він полюбить
вас,як свою дитину...
***********
Сльози тільки початок нового пробілу життя...
***********
Добре коли розуміння кругом вас,найгірше коли
розуміння не має подібних...
***********
Внутрішня інтелігентність має спадкову генетику.
***********
Обідчик завжди вчитель вашого життя,найкраще коли ви
смиренний учень....
***********
Якщо не розумієте світ,верніться до його витоків...
***********
Злість,підлість...засіб не добрих сил, вивести з рівноваги
людину...
**********
Чим більша цікавість до надр землі,тим більша цікавість
пекла до нас...
************
Земля втрачає повністю свою цноту,і лиходій її,людина...
************
В майбутньому актуальним стане,теперішнє не помітне...
************
Все стане праведним,коли гріх зрозуміє,що він розп́"ятий...
************
Слова і поети мають здатність реінкранації,та і цим читач не здивований...
************
Слово не горобець...та часом і горобця можна встрелити...
************
Всякий цвіт краса природи,всякий плід на продовження роду,та
не всякий розум може це зрозуміти...
************
Ми на скільки маємо подобу землі і на скільки ми невід"ємні,що
до поки не зрозуміємо цього,нас будуть нищити.
************
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665775
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.05.2016
автор: Плискас Нина