От-от до краплиночки висмокчем нафту
І спалим до біса природній весь газ,
ЯкОсь догриземо вугілля у шахтах
І будемо правити вже парастас?..
Та поки ще смажений півень не клюнув -
Воюємо,любимо,крутим попсу,
Рахуємо барелі, клеїмо дурня,
Надіючись на ефемерну красу...
Скоріше б догризли усе гріховоди -
Тоді може в вихлопах буде озон...
Й простить нам гріхи наші мати-природа
І дасть другий шанс на новий Вавілон...
Не буде топити нас,дурноголових,
Чи смажити, мов карасів на обід...
І дай, Боже, розуму збутися воєн,
Бо дурощів вистачить на суїцид...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665801
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.05.2016
автор: Михайло Гончар