Мені сумно сьогодні чомусь,
Моя радісь кудись загуляла.
Певно знаю, що добре комусь...
Тому плакатись вже перестала.
Мені сумно сьогодні самій,
Тому пишуться дивні рядки.
Це направду , без " може" стиль мій,
Що поліг крізь життя і роки.
Як струна, що ослабла й дзижчить,
Так мій стиль - про печаль і зажуру...
Хоч- не-хочеш, та мусиш ще жить,
Вибачайте, цю пісню похмуру .
Таємницю сьогодні скажу,
Найвірніший , мій добрий друже...
Кольорів від веселки візьму
Й сумуватиму буду не дуже.
Бо ж життя - диво - дивне земне
І дається лиш раз на цім світі...
Вітер змін цю зажуру змете !
Я сміюся ! Ще сонце - в зеніті !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665802
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова