Марення ) (Ф)

1)
Життя...
...а  як  же  гріх?  
Такий  герой,
що  ніби  Ной,
нас  знову  у  минуле  кличе,  
що  тілу  (також  личку)  личить,
та  пахне  медом…  
І  отрута
отої  ягоди,  що  встелить
для  двох  солодкії  постелі
на  зустріч  в  ніч...  
Та  ніч  -  розкута,
спокуслива...  
Бува  -  спокута…
...неначе  розплелися  пута…
...так  пахне  м’ята,  диво  -  рута…
...отут-то  -  тіла  гомін,  скрута,  
і  млість,  і  сплеск  -  як  криз  –
і  в  єдності  -  розмови  зміст
колись  і  прісно...  
Але  -  вісь  
одна…Ото  ж  бо  -  озовись!
На  -  різ  -  но?  
Ні!  Не  Божа  воля.
Еднає  душі  матір  -  доля.
Життя  таке.  А  чи  то  в  осад  
впаде  оте,  чого  -  не  досить?  
А  чи  ж  наситились  коханням?  
Неправди  пелена  насправді,-  
бо  покажіть  мені  з  мільйона,  
хто  скаже:  
-  Досить,  ми  готові
од  двуєдинства  відійти,
і  більш  ніколи  не  любить?
***
Ти  був  зі  мною  в  тую  мить,  
коли  Амури  в  ціль  влучали,  
коли  -  всього  лиш  -  серце  крали
із  божої  для  нас  відправи,
щоб  глянути  на  те,  як  пара,
чи  то  в  єднанні,  чи  -  нарізно,
знімає  із  сердець  порізи…
Амури  –  злі.  
Амури  –  різні…
…бувають  
стріли  
гострі…
грізні…
...буває...неймовірно...вмістно.
...буває...

2)

Життя  -
...твердий  горіх,
знавець,  герой,
що  ніби  Ной,
майбутнє  гарне  марить,  зиче,  
що  душам  (також  серцю)  личить,
та  пахне  медом…  
Є  отрута
отої  ягоди,  що  встелить
дороги,  пагорби,  пустелі
на  зустріч  в  ніч...  
Та  ніч  -  розкута,
спокуслива  бува...
Спокута…
...неначе  розплелися  пута…
...так  пахне  м’ята,  диво  -  рута…
...отут-то  -  тіла  гомін,  скрута,  
і  млість,  і  сплеск  -  як  криз  ...
У  поєднанні  змови  зміст
що  -  нині,  прісно...  Вісь
одна…Ото  ж  бо  -  озовись!
На  -  різ  -  но?  
Ні!  Не  Божа  воля.
Єднає  душі  матір  -  доля.
Життя  таке.  А  чи  то  в  осад  
впаде  оте,  чого  -  не  досить?  
А  чи  ж  недбалити  кохання?  
Неправди  пелена  насправді,-  
бо  покажіть  мені  з  мільйона,  
хто  скаже:  
-  Досить,  ми  готові
забути  єдність,  щастя  мить,
і  більш  ніколи  не  любить?
***
Амури  цілили,  влучали  
у  серце  кольору  коралів
із  божої  для  нас  відправи,
щоб  глянути  на  те,  як  пара,
чи  то  в  єднанні,  чи  -  нарізно
знімає  із  сердець  порізи…
Амури  –  злі.  
Амури  –  різні…
…бувають  
стріли  
гострі…
грізні…
...буває...неймовірно...вмістно.
...буває...

От  вже  ця  ЛГ  мені  набридати  стала  своїми  сповідями,  але  що  поробиш,  я  обіцяла  їй  написати  вірша  )
Маємо,  що  маємо  ))

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2016
автор: norma Ardeko