Тебе, мій товариш, Господь покарав
за злочин супроти Вкраїни.
Сконав ти і згинув. І твій капітал
не врятував від загину.
Я впевнений, знаєш товариш, про те
що гріх твій нащадків сконає.
І хай там багатство твоє золоте,
то, бачиш, не допомагає.
Молюсь кожен ранок, на вечір молюсь.
Господь мабуть хоче помститись.
Я якось за діток маленьких боюсь
і тих, хто не встиг народитись.
Молімось, громадо! Хай злочин і гріх
Господь українцям прощає!
Не винні тому, що любий чоловік,
шлях Божий і не обирає.
Простіть - но, панове, хто нас боронить!
Хто в зброї тримає заряди.
Простіть! Тільки, знаєте, серце болить,
як бачу правителів зраду!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666041
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.05.2016
автор: Максименко Л.