Я п"ю щодня тебе, любов,
Як трунок, як нектар солодкий...
Я хочу цього знов і знов,
А час для двох такий короткий
Я прийняла тебе, як дар
Із Божих рук чи з персту долі
Тепер ти серця воладар,
хоч в обидвох достатньо болю...
Ділить тебе з ніким в житті,
З ніким на світі, я не хочу,
Та щастя твого на путі-
Не перейму і не наврочу
Усе поклали ми на час :
І сподівання , і надії,
Щоб вирішив за двох, за нас:
І щастя наше, біль, і мрії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова