отже
ми зустрілися з нею на вечірці
або в якихось з галерей сучасного мистецтва
я бачив
як її темне поглинаюче волосся спадає на тендітні плечі
я бачив
як одна з її волосин повільно опустилася на землю і по ній швидко пройшовсь хтось сторонній
я бачив її декілька разів у
компанії іншої симпатичної персони
проте вона часто була одна
вона часто курила одна
я спостерігав за нею два роки
два роки
у спільній компанії та світломузиці
проте ми ніколи не говорили
вона не дивилась мені у очі
і часто сиділа одна
того вечора ми танцювали поруч.її стегна були пов'язані з музикою наче найкращий симбіоз світу
її мармурова шкіра притягувала у спалахах стробоскопу
у спалахах стробоскопу
у спалахах мого мозку
того вечора
ми одночасно вийшли покурити
та стояли поруч
стояли поруч без вогню
я помітив
як вона кинула погляд на мої пропалені цигарками руки що тримали червоний лакі з помятої пачки
вона затрималась на декілька секунд та все ж таки знайшла вогню
я хотів
аби вона припалила від мене
сірниками спаливши моє холодне тіло
я б задовільнив її потреби
проте
і далі стояв слухаючи як вона втягує та випускає
втягує та випускає
вона наче була моїми легенями тоді
і я повністю охмільнів від її образу
від її образу
вона докурила якусь дешеву цигарку
проте продовжувала стояти на місці
та дивитись то на свої чобітки
то на мої дірки на шкірі від цигарок
кожного разу впродовж цих двох років
коли я помічав її та
мовчки прочитував
я залишав ці відбитки
їх було 27
по 10 на кожній з долонь
по 3 вище сухожилля
та одна на нозі під штанами
тому що той раз був особливим
її стегна почали рухатись у мою сторону
її волосся почало рухатись у мою сторону
її мармурова шкіра почала рухатись у мою сторону
я стояв нерухомо
"де двадцять сьома?"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666064
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.05.2016
автор: Анна Невінська