Роздуми за темою "Уже второй, должно быть ты легла..." В. Маяковського.
Квітень серпанок Місяця вкрав.
Я до тебе беззахисною іронією:
Трошки метафізичних вправ,
Як доречне порушення твоєї гармонії.
Ти до мене - прозорою вічністю вод,
Люта звабо моя, нелегальне покликання.
На летючім килимі пропозицій моїх палаючих нот
чорна скриня, в ній сіль всіх морів як єдине виправдання.
Ми зустрінемось. Жменька солі, що жбурнули у небо колись чумаки,
Засвітилася зоряною нескінченністю
І покаже нам шлях сіль ще невиплаканих сліз.
Не відмовиш, з твоєю шляхетною чемністю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2016
автор: Олена Акіко