Чому про це воліють всі мовчати,
Чому знайти так важко правильні слова,
Чому це сором вголос всім сказати,
Що з пристрасті у кожного хмеліє голова.
Торкнися тіла, поцілуй первісність миті,
Проникни в лоно та відчуй в душі вогонь,
В цю мить ви лиш одні існуєте у світі,
Ти збуджууєш її лиш дотиком долонь.
Як брудно це, всі хочуть так сказати,
Але коли відчуєш ти цю сокровенну мить,
На наш буденний світ так хочеться начхати
І кожну непристойну часточку любить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66621
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2008
автор: Ірина