Прости, Україно, мій гріх

[u](Борцям    за    незалежність    України    в    20-30-х    р.р.,  дідусеві    Лободі    Івану    Васильовичу,    репресованому    в    часи    колективізації    присвячую)                                                                                                                                                                                                                                                  
[/u]
Прости,    Україно,    мій    гріх,

Що    волю    тоді    не    вберіг,

Що    рано    я    впав    у    борні.

Прости,    Україно,    мені.

За    муки    твої    теж    прости,

За    спалені    рано    мости,

За    мор,    що    народ    покосив,

Повір,    я    був    відданий    син.


Прости,    Україно,    за    глум,

За    те,    що    хребта    нам    зігнув

Фашист,    але    не    переміг,

Тебе    боронить    я    не    міг,

Бо    мав    закоротке    життя,

А    ти,    юний    друже,    затям,

Що    в    нас    Україна    –    одна,

В    народ    нас    великий    єдна,

Якому    і    жить,    і    творить,

Зоря    хай    яскрава    горить,

Неначе    святий    оберіг.

Прости,    Україно,    мій    гріх!
                                                         15.08.2013.

Ганна    Верес    (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666214
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 16.05.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)