я втоплю тебе в озері
моя нещадна зрадливість.
я викупаю твою трахею
в прісній
чи соленій воді
аби замість слів
чути лише демонічні булькання
твого горла.
я втоплю тебе у ванні
бо ж ти презирство моє;
закину пику твою
в трясовину
й впиватимусь тим
як ноги твої
безпорадно трястимуться назовні;
поїтиму чорною калюжною водою
допоки легені й шлунок твій
по вінця не наповняться
брудом.
я розчиню тебе у кислоті;
вимочу голову твою
в брудному громадському унітазі
із жіночкою-касиром на вході
котра так зрадливо посміхатиметься мені
бо ж вона знає
що усі ми робимо
в тих розмальованих кабінках.
і я втоплю себе у ванній
я втоплю себе у озері
я втоплю себе в презирстві
бо ж я і є
і був
і залишатимусь
не частиною —
єдиною цілою
нещадною
зрадливістю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666340
Рубрика: Верлібр
дата надходження 16.05.2016
автор: Лажневський