Коли зайшов я в пізній час,
Вона в алькові спочивала,
І в світлі місяця – вкривала
Світився спущений атлас.
Вона лежала горілиць,
Прекрасні раздвоївши груди,
І сни її в нічній облуді
Містили безліч таємниць.
МОВОЮ ОРИГІНАЛА:
Я к ней вошёл в полночный час.
Она спала – луна сияла
В её окно, – и одеяла
Светился спущенный атлас.
Она лежала на спине,
Нагие раздвоивши груди, –
И тихо, как вода в сосуде,
Стояла жизнь её во сне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666474
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2016
автор: Віктор Чернявський