І що, отак розстанемось і все?
Любов усохне, наче цвіт герані?
Забудеш мої вірші та есе,
А я твої «Вітаю!» і «Добраніч!»?
І що, уже ніколи і ніяк
Лице в лице нас не зведе дорога?
Оце мовчання – то прощання знак,
Оцей рубець у серці – кара Бога?
І що, любов не піде в па-де-де?
І пам'ять – в піч і кров в гортань морозу?
Та хай там як, у книгу перейде
Мій жар душі і твій холодний розум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)