Кохання.

Ранком  стежку  протоптав  я  росами,  росами
Дощем  землю  напував
Закохав  тебе  я  грозами,  грозами.
Але  ти  не  всидиш,  чарівниця,  близ  мене
Буде  скоро  зима
Я  сховаюсь  від  тебе!
Та  зима  снігами  ту  стежку  не  накрила
Бо  до  тебе  навесні  повернувсь  я,  мила
Ніжні  руки  я  візьму  знову  в  мужні  руки
Не  розквітне  поміж  нас  жовтий  квіт  розлуки.
Влітку  землю  облітали  крилами,  крилами
Над  лісами  і  ланами
Сонце  дарувало  силами,  силами.
Іч,  яка  повітруля,  відлітаєш  від  мене
Скоро  осінь,  шукай
Я  сховаюсь  від  тебе!
Але  осінь  стежку  ту  листям  не  покрила
Бо  до  тебе  навесні  повернувсь  я,  мила
Ніжні  руки  я  візьму  знову  в  мужні  руки
Не  розквітне  поміж  нас  жовтий  квіт  розлуки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2016
автор: Antropos