Привіт, Адам!
Знов пише тобі Єва.
Чому покинув наш Едем?
Не до душі тобі дерева?
Не почуваєшся князем?
Привіт, Адам!
Це знову пишу я.
Тобі і правда не цікаво
Як почувається сім'я?
Як згадують тебе ласкаво?
Привіт, Адам!
Нема ні звістки.
Можливо, ти уже помер?
І не залишилось ні кістки?
А, може, хитрий ти тепер?
Привіт, Адам!
Скажи чи правда,
Що люди довго не живуть?
Що з наступанням листопада
Птахи спішать у дальню путь?
Привіт, Адам!
Розкрий секрет
Того солодкого наземного життя.
Чи правду кажуть, що балет
Прискорює серцебиття?
Привіт, Адам!
Та це прощання.
Ні разу ти не відповів.
Залишились старі питання.
У них, звичайно, ти підвів.
Прощай, Адам!
Мені пора спинити
Це листування у один кінець.
Та можу я тебе простити.
Удачі шлю тобі, старець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666651
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.05.2016
автор: Чудна Пташина